Існує наука про сміх. Вона називається гелатологія, від грецького «геласма» – сміх.Людина почала сміятися, будучи ще не відокремленою еволюцією від мавп. Дослідники вважають, що це сталося десь від 2 до 4 чотирьох мільйонів років тому. Сучасна дитина починає усміхатися через кілька днів після народження, а сміятися – в середньому з 12 тижнів.Сьогодні люди сміються менше, ніж сто років тому. Дитина сміється в 20 разів більше від нашого дорослого. Європейці сміються менше, ніж африканці. Жінки сміються частіше за чоловіків.
З точки зору біохімії сміх пригнічує утворення кортизолу, який негативно діє на імунну систему.Вчені навчилися викликати сміх і плач штучним шляхом. Стимуляція субталамічного ядра викликала сльози, а передньої частини кори поясної звивини (anterior cingulate) – сміх. Правда, при цьому пацієнти не відчували необхідних емоцій.У Парагваї індіанці гуайкіс сміються, побачивши чоловіка, який несе кошик. Це вважається ознакою жіночності. У бразильському племені набіквара сміються над закоханими, які цілуються на публіці.Визначити найсмішніший анекдот у світі, швидше за все, не вийде. Американцям подобаються анекдоти про безглуздих і збиткових. Англійцям і ірландцям – засновані на грі слів, а в Австралії популярні анекдоти про жахи і стресові події. А самою смішливою країною визнана, як це не дивно, Німеччина.Одна з причин сміху – це почуття переваги над тим, над ким сміються. Цей механізм працює, наприклад, у жартах про блондинок. Платон у своїй «Республіці» рекомендував співгромадянам поменше дивитися комедії, оскільки вони пробуджують найнижчі інстинкти.
Будь-який лікар легко може пояснити появу безпричинного сміху у хворої людини. Безпричинний сміх здорової людини поки пояснити не вдалося.